Ожина — опис сортів, вирощування, посадка та догляд у відкритому грунті



Ожина — одна з найбільш корисних і смачних ягід. Найбільш затребуваною вона вважається в Америці і Мексиці, де плоди чорного кольору вирощують на експорт. У Україні культура практично не користується популярністю і росте переважно диким способом, що можна назвати серйозною помилкою садівників. Ягода відрізняється прекрасними смаковими якостями і високим вмістом вітамінів. Але є декілька особливостей посадки ожини, більше про них ми розкажемо вам в нашій статті.

Особливості та переваги посадки ожини вдома

Культура входить в сімейство Рожевих, відноситься до підвиду Рубус і є найближчим родичем малини. Це кущик або ліана з пружними пагонами, на яких є шипи — якщо розташувати поблизу опору, довжина рослини може досягти 2 м. Листя має блідо-зелений відтінок і невелике опушення з обох сторін. Під час цвітіння на гілках з’являються білі суцвіття-медоноси, на яких після опадання формуються ягоди темного кольору (від фіолетового до чорного) з сизим нальотом і кисло-солодким смаком. У порівнянні з малиною, своїм найближчим родичем, ожина має ряд переваг:

  • великі плоди — вага ягоди варіюється від 5 до 20 г;

Переваги посадки ожини вдома

  •  висока врожайність — кількість плодів, які можна отримати з одного куща, в 3 рази більше, ніж у малини;
  • тривалий період дозрівання ягід, завдяки чому їх можна вживати до осені;
  • низька вимогливість до складу, родючості грунту і якості догляду (добре переносить посуху);
  • стійкість до впливу шкідливих комах і хвороб.

Особливості посадки ожини вдома

Єдиним недоліком посадки та вирощування ожини можна назвати її теплолюбність — в регіонах з холодними зимами кущі потрібно добре вкривати від морозів.

Для довідки! Садівники, які не хочуть боротися з шипами при зборі ягід, можуть вибрати один з селекційних сортів культури, який не має колючок. Ці сорти дають хороший урожай і практично не сприйнятливі до ураження патогенними мікроорганізмами, грибками і шкідливими комахами.

Сорти ожини для вирощування у саду

Всі різновиди культури можна поділити на три групи: стоячі, плетючі і полуплетючі рослини. Кожна з них має свої характеристики і особливості вирощування.

  1. Стоячі (куманика). Рослини відрізняються прямими стеблами і гнучкими пагонами, засіяними колючками. Вони некапризні до умов догляду і можуть культивуватися практично в будь-якому регіоні.
  2.  Плетисті (росяніка). У неї сланкі пагони, більші і соковиті плоди, але росяніка більш вимоглива до умов зростання і складу грунту.
  3.  Полуплетючі. У цю категорію входять проміжні види культури, які не належать до першого і другого виду.

Різновиди ожини

Найбільш популярні різновиди сортів ожини

Апачі

Апачі

Апачі -сорт, отриманий в США, відрізняється хорошою плодючістю, транспортабельністю ягід і привабливим зовнішнім виглядом. Плоди вагою від 8,5 до 10 г, з високими смаковими якостями і пряним ароматом. Пагони прямі, потужні, шипи на поверхні відсутні.

Кітатіні

Кітатіні

Кітатіні — один з рекордсменів по врожайності серед всіх сортів культури — з одного паростка можна зібрати 300 і більше ягід масою до 15 г (20 кг з одного куща). Пагони довгі, вимагають гарної опори, інакше рослини зламаються під вагою плодів. Різновид стійкий до заморозків, шкідливих комах і хвороб.

Лох Мері

Лох Мері

Лох Мері — нещодавно виведений сорт, який може використовуватися в декоративних цілях. Пагони не мають колючок, цвітуть красивими суцвіттями рожевого відтінку. Дає ягоди чорнильного кольору, блискучі, трохи витягнуті, добре підходять для транспортування і вживання в будь-якому вигляді.

Флінт

Флінт

Флінт — урожайний сорт, який дає 10 кг плодів з однієї рослини. Пагони виростають до 3-х метрів, потужні і міцні, з рідкими колючками. Ягоди округлої форми, невеликі (до 5 г), але з вкрай солодким смаком і вираженим ароматом.

Потрійна корона

Потрійна корона

Потрійна корона — новий різновид культури з високою родючістю — до 15 кг ягід з одного куща. Вага однієї становить 7 г, м’якіть щільна і ароматна, має приємний солодкуватий присмак з легким відтінком кислоти. Кущі виростають до 2,5 м, гілки прямостоячі, без шипів.



Так як кожен сорт має свої особливості вирощування, перед покупкою потрібно поцікавитися його характеристиками. При виборі саджанців слід звертати увагу на кореневу систему — вона повинна бути потужною і добре розвиненою, без дефектів, прогнилих або пересохлих ділянок.

Потрійна корона

Для довідки! У холодних регіонах краще вирощувати стоячі форми ожини (Куманіка), які відрізняються високою стійкістю до заморозків. Оптимальним сортом вважається Флінт — рослина, яка може витримувати зниження температурних показників до -40 градусів.

Вибір місця для посадки ожини у відкритий грунт

При виборі місця, де буде рости ожина, потрібно керуватися особливостями культури. Вона відноситься до теплолюбних рослин, і при нестачі освітлення буде погано плодоносити, а молоді пагони витягнуться. Ділянка для ожинових кущів повинна бути захищеною від протягів і холодних вітрів, а також добре прогріватися сонцем.

Вибір місця для посадки ожини в відкритий грунт

Цій культурі необхідна достатня вологість, але заболочених місць необхідно уникати. На ділянках, які часто підтоплюються водою, ожина рости не буде. Кущі добре відчувають себе на повітропроникних, добре дренованих суглинках з високою концентрацією живильних речовин.

Саджанці можуть рости на супіщаних грунтах, але грунт з підвищеним вмістом вапняку ожину погубить — вона буде хворіти хлорозом і може швидко загинути. Рекомендована кислотність грунту становить 6 рН.

Більшість садівників висаджують рослину вздовж парканів, але найкраще відступити від огорожі 50-100 см — це полегшить догляд за нею та збирання плодів. Крім того, ожина повинна рости на відстані не менше метра від інших садових рослин і дерев.

Увага! Глибина залягання грунтових вод в місці, де будуть рости кущі ожини, повинна становити не менше 1 метра, інакше рослини можуть загинути.

Підготовка ділянки до посадки ожини

Підготовка ділянки до посадки ожини

Садять ожину найчастіше навесні, рідше восени, але в другому випадку це потрібно зробити задовго до заморозків, інакше саджанці не встигнуть вкоренитися. Починати готувати ділянку потрібно восени — добре перекопати землю і позбутися бур’янів. Родючі ґрунти, які постійно удобрюються, не вимагають внесення поживних сумішей, але якщо земля виснажена іншими рослинами, її потрібно підгодувати.

Для цього слід змішати 10 кг перегною, 100 г суперфосфату і 50 г добрив з вмістом калію, розкидати по поверхні ділянки і ще раз перекопати. Занадто сильно удобрювати грунт не варто, інакше ожина буде нарощувати листя , а це шкодить врожайності.

Покрокова інструкція з висадження саджанців ожини

Перед тим як висаджувати ожину, потрібно добре оглянути кореневу систему сіянців, обрізати пошкоджені ділянки і вкоротити занадто довгі. Якщо деякі корінці підсохли, рослину потрібно опустити в воду з препаратом-укорінення не менше ніж на годину. Схема посадки ожини може бути різною, залежно від особливостей сорту та віку саджанців. При кущовому способі в одну яму поміщають 2-3 рослини, а при стрічковому способі їх садять безперервним ланцюжком на відстані не менше метра, ширина міжрядь 1,8-3,5 м.

Радимо прочитати: Осіння підгодівля смородини — правила внесення добрив. Більше читайте в нашій статті.

Покрокова інструкція з висадження саджанців ожини

  1. Крок 1 Викопати на підготовленій ділянці лунки, розмір залежить від довжини корінців — вони не повинні ламатися або загинатися.
  2. Крок 2 В ями помістити саджанці, розправити коріння і присипати землею так, щоб нижня брунька була заглиблена на 2-3 см. Якщо грунт на ділянці виснажений, в лунки слід засипати поживну суміш — змішати 10 кг перегною, 50 г калійної суміші і 100 г суперфосфату з грунтом. Не варто присипати рослини до рівня грунту — необхідно залишити невеликі виїмки, щоб волога не випаровувалася занадто швидко.
  3. Крок 3 Грунт близько висаджених сіянців утрамбувати, добре полити (3-6 л води на один кущ), а після вбирання рідини замульчувати перепрівшим коров’яком або торфом.
  4. Крок 4 Відразу після висаджування, сіянці слід вкоротити так, щоб над поверхнею землі залишилися пагони висотою близько 20 см. Всі плодові гілки слід видалити.

Після того як кущі приживуться, необхідно встановити поруч з ними опору — більшість різновидів культури відрізняються підвищеною плодючістю, і можуть зламатися під вагою плодів. Можна зробити для рослин заборчик — в кінці і на початку вкопати міцні стовпи довжиною до 200 см, а між ними натягнути товстий дріт в три ряди на висоті 50, 125 і 180 см від поверхні грунту. До них прив’язують пагони, які з’являться на другий рік після висаджування, а молоді стебла будуть чіплятися за опору самостійно.

Особливості догляду за ожиною

Порада! Ожина активно розмножується і часто норовить зайняти ділянки, які не були призначені для неї. Щоб уникнути надмірного розростання, рекомендується обгородити посадки листами шиферу.

Особливості догляду за ожиною

Спеціального догляду ожина не вимагає — рослини потребують стандартних процедурах, включаючи полив, обрізання, підгодівлю і видалення бур’янів.

Полив. У перші шість тижнів поливати посадки потрібно досить інтенсивно, щоб грунт постійно був злегка вологим, потім — в залежності від погоди. Для поливу використовується тепла водопровідна або дощова вода, яку потрібно попередньо відстояти 1-2 доби. Землю навколо кущів рекомендується замульчувати соломою, тирсою, перепрілим коров’яком або торфокомпостом. Мульчування захистить ожину від бур’янів і запобіжить утворенню сухої кірки на пристовбурних колах.

Розпушування ожини

  • Розпушування. Бур’яни біля ожини потрібно регулярно виривати, а землю рихлити на глибину 10-12 см не менше 5-6 разів за сезон.
    Іііі
  • Підживлення. Підгодовувати культуру слід тільки на третій рік після висаджування рослини — до цього її можна кілька разів полити водою з розведеним в ній пташиним послідом. В якості добрива використовують азотні і калійні суміші, які не містять хлор. Азот вноситься на початку вегетативного періоду, калій — один раз на рік, фосфорна підгодівля — раз у три роки (якщо для мульчування і підгодівлі використовується гній, вносити фосфати не потрібно).

Підживлення ожини

  • Обрізка. На другий рік після висаджування сіянців краще видалити всі суцвіття, щоб рослини змогли сформувати розвинену кореневу систему. Далі необхідно регулярно обрізати хворі, висохлі і занадто розрослілі пагони.

Формування кущів ожини

  •  Формування кущів ожини. Важливу роль в догляді за ожиною грає створення оптимальних температурних умов. У період дозрівання ягід, кущі потрібно притіняти від прямих ультрафіолетових променів, інакше якість ягід може знизитися. Перед заморозками пагони зняти з опор, розкласти на землі і укрити соломою, тирсою або плівкою, а після випадання опадів закидати снігом.

Увага! Зимостійкі сорти культури здатні витримати заморозки до -20 градусів. Якщо ж температурні показники в регіоні опускаються нижче, кущі потрібно захистити, інакше морози повністю знищать їх.

Обрізка ожини

Захворювання та шкідники ожини — існуючі методи боротьби

Ожина має загальні захворювання з малиною, тому садівники, які вирощують на ділянці цю ягоду, добре знають симптоми і способи боротьби із зараженням. У число найбільш поширених хвороб культури входять:

  • борошниста роса;
  • сіра гниль;
  • біла і пурпурова плямистість;
  • антракоз.

Захворювання ожини

Перші ознаки захворювань — поява на листках плям і осередків ураження різного відтінку — від червоних до чорних. Більшість грибкових захворювань та інфекцій лікуються бордоською рідиною і сірчаними препаратами — ними обробляють кущі, вибравши для цього безхмарний день, після чого проводять ще одну процедуру через деякий час.

Шкідники ожини

Комахи, які можуть завдати шкоди ожинним посадкам — кліщі, брунькова міль, довгоносик, малиновий жук, тля і личинки метеликів. Для їх знищення використовуються спеціальні препарати — «Актеллік», «Карбофос», «Акарін», «Фітоверм». Навіть якщо від шкідників чи хвороб вдалося повністю позбутися, потрібно переглянути догляд за кущами і усунути похибки — слабкі рослини з низьким імунітетом найбільше схильні до зараження. Щоб запобігти втратам врожаю, можна навесні і восени виконувати профілактичну обробку посадок вищепереліченими препаратами.

Боротьба з сірою гниллю

При правильному догляді, ожинові кущі починають плодоносити вже через кілька років після висаджування, а згодом будуть щорічно радувати власника багатим урожаєм смачних ягід.

Відео: Особливості посадки ожини в домашніх умовах

Ще більше цікавої інформації про вирощування фруктів і ягід ви можете знайти на нашому сайті fermerstvo.org.ua